Наша школа знаходиться у мальовничому куточку  села  Жовтанці, серед розлогого шумовиння дерев,  приватних будинків, які розташувалися вздовж дороги двома стрічками. Добра і лагідна, вимоглива і справедлива.  Роками вона зігріває  своїм теплом дитячі серця.   За  стінами її приміщення - роки сумлінної, творчої праці людей, відданих педагогічній справі, які виховали багатьох достойних синів і дочок Вітчизни. 

Її витоки припадають на далекий 1873р.  Це час першої згадки про однокласну школу на  Загаях (так називали і називають дотепер частину села) як філіальну  від школи, що знаходилася в центрі села.

У 1892р однокласна Загаївська школа стає  етатовою (державною), як і центральна .

У 1895р  в школі нараховувалося 118 дітей. Навчання  велося польською та   руською (українською) мовами.  Учителі викладали три предмети:  читання, письмо та рахунки. Система навчання була складною, бо не вистачало приміщення та вчителів. І тому, коли одні  школярі писали, інші вправлялись в голосному читанні  чи рахунках. Щоб тримати в таких умовах дисципліну, вчитель  застосовував фізичні покарання..

Цікавим  є той факт, що утримувалася школа в цей період за рахунок  сільської громади, яка давала 94% оплати,  а 6% - Крайова шкільна рада, що знаходилася в Жовкві.  А ще  громада  забезпечувала  школу дровами, канцелярськими товарами, виконувала господарські роботи та щоквартально  платила заробітну плату вчителям. Педагоги, що працювали тут, мали чверть морга (більше ніж  півгектара) поля і безплатне житло в школі. Оклад вчителя складав 210 зр. (зр – ринський  золотий або  крона) – грошова одиниця в Австро–Угорщині. Складався з 60 крейцерів (для прикладу 14 крейцерів - коштував хліб, 8 крон- чоботи, 1 крон – центнер бульби).

У 1911 році однокласна школа стає двокласною, в якій  працювало дві вчительки - польки   Юзефа   Соліківна і   Марія Соколовська.

У 1914р . внаслідок  першої світової війни кількість дітей в школі складає 80 учнів.  Причина - виїзд на схід, військові дії.

У 1924-1925 р.р. школа функціонує як  двокласна. Учителі викладають  вісім навчальних предметів: релігію, польську та руську мови, геометрію, роботу ручну (працю), спів, риторику (розмовне спілкування), науку рисунків ( малювання) , руханки ( фізкультура). Оцінювання було 4 рівнів: недостатній, достатній, добрий та дуже добрий. Згідно даних  журналів успішності  43 % дітей школи мали добрий або дуже добрий рівень навчання. А виключали  учнів зі школи  лише  через часті пропуски навчальних занять.

У шкільних шематизмах  1926 року  немає згадки про школу на Загаях.  Вчительки–польки  перейшли працювати в школу, яка знаходилася в центрі села . Одна з причин – мала кількість учнів в класах. У  30- х  роках,  згідно архівних даних, кількість дітей в центральній школі складала 600 учнів.    

 У 1939 р західна Україна входить до складу СРСР. Формується радянська система освіти. В архівних документах  того часу немає відомостей про функціонування школи на Загаях. Можливо, в цей час вона ще не відновила своєї роботи.  Наприкінці липня  1944р. с. Жовтанці звільнено від фашистів.  Відроджується стара система освіти 1939-41 р.р.   Знову з’являються дані про три школи в нашому селі. Серед них - і Загаївська, яка  знову розпочинає свою роботу як окрема школа.

 Є відомості старожилів, що в шкільному будинку в 1939 -1944 р.р розміщався місцевий відділ НКВС (Народний Комісаріат Внутрішніх Справ), де вночі проводилися слідчі дії з усіма неугодними радянській владі.

У 50- х роках  школа розміщалася в двох будівлях. Одне  приміщення - спеціальне, друге - пристосоване. У них було три класних кімнати.

У 1951-1952 р.р. відбувається реорганізація школи з початкової у семирічну. Кількість учнів  в цей час складає -165. У 4 класі, наприклад, вивчалися такі предмети:  німецька мова, українська та російська  мови, наука про рідний край, природа, рахунки й геометрія, рисунки, спів, руханка. На той час було лише 5 класів. Учителі початкових класів Сорочкова М. Т. та Бородій Д. П.  користувалися авторитетом серед учнів та батьків.  Першими директорами семирічної школи були Кучма О. І., Волошин А. М.

У 1953р. в школі навчалося 220 дітей з села Грабовці та частин села Жовтанці - Загаї та Парциляції.  Батьки учнів працювали переважно  в колгоспі ім. Жданова.

У 1959 р. була проведена реорганізація семирічної школи у восьмирічну відповідно до  Закону «Про зміцнення зв'язку школи з життям та про дальший розвиток системи освіти в СРСР». У цей час запроваджувалась загальна обов'язкова восьмирічна освіта  і  нова система шкільної освіти.

У 1965р. в зв’язку із збільшенням дітей та переповненням класів  було  добудовано двоповерховий  корпус, а згодом – і спортивний зал. Отже, у 1965р. в школі вже було восьмирічне навчання і функціонувало 8 класних приміщень.

1975 р.  було збудовано приміщення їдальні.

1984 р- внаслідок освітньої реформи школа стає девятирічною.

У 2011р – школу реорганізовано в  навчально-виховний комплекс.